Набіг

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набіг, -гу, м. Набѣгъ.

«Словарь української мови»

Набіг, -гу, м. Набѣгъ.

Сучасні словники

Набіг - Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території. Більшість полонених, захоплених під час набігів, скіфи продавали грецьким работорговцям (Історія стародавнього світу, 1957, 95); Отої ночі перед набігом козацьким на село.. майже всеньку ніч і гибіла [Катря] надворі, все прислухаючись (Андрій Головко, II, 1957, 369).

НАБЕ́Г -а, муж. 1. Внезапное нападение, вторжение. Набеги кочевников, печенегов. Жестокий, буйный н. 2. Внезапный стремительный и короткий удар по противнику (спец.). Кавалерийский н. в тыл врага. | прил. набеговый, -ая, -ое (ко 2 знач.).

НАБЕ́Г, набега – муж. Кратковременное вторжение, внезапное занятие, опустошение какой-нибудь территории. Совершить, производить, делать набег на что-нибудь. Киевская Русь подвергалась опустошительным набегам кочевников. В жарких странах обезьяны производят набеги на хлебные поля. «Их села и нивы за буйный набег обрек он мечам и пожарам.» Пушкин.

Набе́г — способ ведения боевых действий, внезапное нападение, вторжение; стремительный и короткий удар по противнику:

Ілюстрації

Nabig 1.jpg Nabig 2.jpg Nabig 3.jpg

Медіа


Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 463.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 15. Словник української мови
  3. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.[1]
  4. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.[2]

Зовнішні посилання