Мрійниця

МРІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до мрі́йник.Жінка,яка любить мріяти. Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, — і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці.Образно. Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі. Польова моя мрійнице.. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі. Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла. відмінок однина називний мрі́йниця родовий мрі́йниці давальний мрі́йниці знахідний мрі́йницю орудний мрі́йницею місцевий на/у мрі́йниці