Мрійниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мрійниця, -ці, ж. Мечтательница. Желех.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Жіночий рід до мрійник. Та хто любить мріяти. —Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, — і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці (Степан Васильченко, II, 1959, 508); * Образно. Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі. Польова моя мрійнице.. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 98).

Всесвітній словник української мови

Іменник жіночого роду, істота

відмінок однина множина
називний мрі́йниця мрі́йниці
родовий мрі́йниці мрі́йниць
давальний мрі́йниці мрі́йницям
знахідний мрі́йницю мрі́йниць
орудний мрі́йницею мрі́йницями
місцевий на/у мрі́йниці на/у мрі́йницях
кличний мрі́йнице мрі́йниці

Ілюстрації

00532812.jpeg Post-509989-1250229531.jpg Mechtatelnica-kiprenskii+.jpg F mechtatelnica belash alena 1420483044.jpg

Медіа

Див. також

http://www.pisni.org.ua/songs/4169838.html

http://ukrnotes.in.ua/noty/gorova/Horova_Mriinytsia.php

https://www.rulit.me/books/mrijnicya-z-ostende-read-451701-1.html

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/mrijnycja

https://uk.worldwidedictionary.org/мрійниця