Відмінності між версіями «Могильний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
[https://sum.in.ua/s/moghyljnyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 
 +
МОГИ́ЛЬНИЙ, а, е.
 +
 
 +
1. Прикм. до могила 1. Богобоязний Еней, довершивши обряд похоронний, Насип могильний зробив (Микола Зеров, Вибр., 1966, 254); Плита могильна там лягла В тіні двох сосен пристарілих (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 168).
 +
 
 +
2. Такий, як у могилі. [Долорес:] Остатній раз я подивлюся ще на сії очі! Бо вже ж вони мені світить не будуть в могильній тьмі того, що буде зватись моїм життям... (Леся Українка, III, 1952, 372); Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17);
 +
//  Цілковитий, повний (про тишу, спокій і т. ін.). Марусяк нахилився за колом і... почув нараз звуки серед могильної тиші ... Це були кроки ... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286); Восьма камера зустрічає нас могильною мовчанкою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88).
 +
 
 +
3. розм. Який звучить глухо, невиразно (про голос). — Ходіть сюди, діти! — промовив дід глибоким, ..могильним голосом (Іван Франко, VI, 1951, 177).
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 773.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Melgunivskyi-kurgan.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1 600.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 21: Рядок 31:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+
[[Категорія:Слова 2024 року]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 13:47, 18 квітня 2024

Могильний, -а, -е. Курганный.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МОГИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до могила 1. Богобоязний Еней, довершивши обряд похоронний, Насип могильний зробив (Микола Зеров, Вибр., 1966, 254); Плита могильна там лягла В тіні двох сосен пристарілих (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 168).

2. Такий, як у могилі. [Долорес:] Остатній раз я подивлюся ще на сії очі! Бо вже ж вони мені світить не будуть в могильній тьмі того, що буде зватись моїм життям... (Леся Українка, III, 1952, 372); Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); // Цілковитий, повний (про тишу, спокій і т. ін.). Марусяк нахилився за колом і... почув нараз звуки серед могильної тиші ... Це були кроки ... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286); Восьма камера зустрічає нас могильною мовчанкою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88).

3. розм. Який звучить глухо, невиразно (про голос). — Ходіть сюди, діти! — промовив дід глибоким, ..могильним голосом (Іван Франко, VI, 1951, 177).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 773.

Ілюстрації

Melgunivskyi-kurgan.jpg 1 600.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання