Відмінності між версіями «Мара»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Мара, -ри, '''''ж. ''1) Призракъ, привидѣніе. ''Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. ''Єв. Мр. VI. 49. ''Василина з’явилась і счезла, як мара. ''Левиц. ''Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. ''Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. ''Туди мене мара несе, де грають музики. ''Гол. IV. 460. ''Убрався в сажу, як мара. '''''A мара його знає, де він ся подів! '''A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Каменец. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: '''мари'''. ''Ой місяцюмісяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ''ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. ''Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими. ''
 
'''Мара, -ри, '''''ж. ''1) Призракъ, привидѣніе. ''Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. ''Єв. Мр. VI. 49. ''Василина з’явилась і счезла, як мара. ''Левиц. ''Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. ''Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. ''Туди мене мара несе, де грають музики. ''Гол. IV. 460. ''Убрався в сажу, як мара. '''''A мара його знає, де він ся подів! '''A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Каменец. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: '''мари'''. ''Ой місяцюмісяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ''ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. ''Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими. ''
 
[[Категорія:Ма]]
 
[[Категорія:Ма]]
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|cvF_jWNrRMQ}}
 
==Ілюстрація==
 
[[Файл:mara221117.jpg]]
 
==Сучасні словники==
 
МАРА́, и, жін.
 
1. Істота або предмет, що уявляється комусь; привид, примара. [Богомолка:] Я не тінь. Перехрестись, коли не забула хреститись: я не щезну. Я не мара (Нечуй-Левицький, II, 1956, 453); Радянського воїна обмацували руками, щоб пересвідчитися, чи це не видіння, не мара, не сон! (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 106);  * Образно. Мара безземелля.., що була зникла на якийсь час, знов з'явилась і стала перед ним у грізній постаті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 117);  * У порівняннях. А мати, їх сердешна мати, Немов з хреста сьогодні знята, .. Сидить бліда, немов мара (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 67); Так-то мертвою марою Місяць круг Землі іде І віщує нам собою Той кінець, що Землю жде (Володимир Самійленко, I, 1958, 80);
 
//  Образ, що виникає уві сні; сновидіння. Весь сон одігнали [соловейки], усю дрему й мару (Марко Вовчок, I, 1955, 345); Очевидячки дня зливалися з сонними марами ночі — і лякали його (Панас Мирний, I, 1954, 325).
 
2. розм. Міфічна істота, найчастіше в образі злої потворної чаклунки; уособлення нечистої сили. Пішов я, ледве дибаю, а тут ще анахтемська мара водить почала (Олекса Стороженко, I, 1957, 113); Вона плакала та примовляла крізь сльози: де та смерть її заподілася, що не прийде до неї при лихій годині!.. Ні, заховала її від смерті якась мара (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39);
 
//  збірн. Нечиста сила. [Кость:] А дивіться, справді якось немов сумно стало... Оце саме, мабуть, всяка мара заворушилась (Степан Васильченко, III, 1960, 176).
 
♦ Мара його (її, їх і т. ін.) знає де (куди і т. ін.) — те саме, що Чорт його (її, їх і т. ін.) знає де (куди і т. ін.) (див. чорт). А мара його знає, де він ся подів (Словник Грінченка); Напускати (напустити, насилати, наслати і т. ін.) мару на кого — заворожувати кого-небудь, напускати чари на когось. Шасть у хату Явдоха Зубиха, їх приятелька, конотопська відьма, що сама таку мару на них напустила і двері від них сховала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 215); Що за мара! — те саме, що Що за чорт! (див. чорт). — Що за мара! — подумав Йон, перебираючи ногами та скоса поглядаючи на дівчину, — я її перше не бачив, здасться... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 231); Якої мари — те саме, що Якого чорта (див. чорт). — До коваля? Серед ночі? Якої мари? — здивувався Юрко (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 359).
 
3. тільки мн., рідко. Мрії. — Дев'ята година, а я сиджу та й марами бавлюся, мов закоханий! — скрикнув він (Іван Франко, VIII, 1952, 378); Він.. заплющив очі, усміхаючись на ходу. О мрії-мари!.. (Олександр Довженко, I, 1958, 87).
 
==Див. також==
 
Примара, привид, омана, облуда, кн. видиво, рід. видиво
 
==Іншими мовами==
 
Ghost (sometimes known as an apparition, haunt, phantom, poltergeist, shade, specter or spectre, spirit, spook, and wraith) is the soul or spirit of a dead person or animal that can appear to the living.
 
== Джерала та література==
 
1.«Словарь української мови» Бориса Грінченка
 
2. http://sum.in.ua/s/mara
 
3. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0#Словник_синонімів
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
 

Версія за 14:20, 24 листопада 2017

Мара, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Василина з’явилась і счезла, як мара. Левиц. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. Туди мене мара несе, де грають музики. Гол. IV. 460. Убрався в сажу, як мара. A мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Каменец. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон мара, Бог віра. Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцюмісяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.