Любва

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Любва́, -ви, ж. = Любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮБВА́, и, жін., діал. Любов. Збіга мені на думку, — з чого-то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба, чи любва? (Марко Вовчок, VI, 1956, 287); Її очі з любвою спочили на гарному, трохи обпаленому сонцем лиці, на зграбному стані і на білих руках сина (Іван Франко, III, 1950, 371). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 561.

Словник математичних термінів і понять

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921. 0

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЮБВА́, и́, ж., діал. Любов. Збіга мені на думку, — з чого-то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба, чи любва? (Вовчок, VI, 1956, 287); Її очі з любвою спочили на гарному, трохи обпаленому сонцем лиці, на зграбному стані і на білих руках сина (Фр., III, 1950, 371). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 561. Любва́, ви, ж. = Любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 385.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1любва — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови • 2любва — и/, ж., діал. Любов … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Любва.png Любва2.jpg Любва3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]