Любва

Любва́, -ви, ж. = Любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 Матеріал з Вікіпедії
- 5.2 [1]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЮБВА́, и, жін., діал. Любов. Збіга мені на думку, — з чого-то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба, чи любва? (Марко Вовчок, VI, 1956, 287); Її очі з любвою спочили на гарному, трохи обпаленому сонцем лиці, на зграбному стані і на білих руках сина (Іван Франко, III, 1950, 371). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 561.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921. 0

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЮБВА́, и́, ж., діал. Любов. Збіга мені на думку, — з чого-то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба, чи любва? (Вовчок, VI, 1956, 287); Її очі з любвою спочили на гарному, трохи обпаленому сонцем лиці, на зграбному стані і на білих руках сина (Фр., III, 1950, 371). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 561. Любва́, ви, ж. = Любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 385.