Відмінності між версіями «Луста»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Лу́ста''', -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м'яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124. | + | ''''''Лу́ста''', -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м'яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124. |
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | ==Сучасні словники== | + | |
ЛУ́СТА, и, жін., звичайно чого, діал. Шматок. Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 214).<br /> | ЛУ́СТА, и, жін., звичайно чого, діал. Шматок. Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 214).<br /> | ||
Версія за 21:46, 25 листопада 2017
'Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м'яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124. ==Сучасні словники== ЛУ́СТА, и, жін., звичайно чого, діал. Шматок. Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 214).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 559.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0
http://sum.in.ua/s/lusta
