Лопать

ЛО́ПАТЬ (рос.лопасть,англ.blade,фр.pale,нім.schaufel,кит.刀片)

Іменник жіночого роду.

1. Широкий плаский кінець чого-небудь. Збільшити продуктивність праці [орача] можна було тільки за рахунок розширення лопаті наральника (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 399); Валька добував усіх сил, щоб затримати лопать крила біля землі (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 46).

2. Робоча, плоскої форми частина гребних і повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін. Вентилятор [двигуна] складається з чотирьох-шести лопатей (Підручник шофера.., 1960, 43); Ожили лопаті. Заграли пінні буруни. Корабель зрушив з місця (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 23).

Синоніми

ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М. Рудь)

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C