Лопать

Словник Грінченка

Лопать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. Мнж. 179. 2) = Лотай. Лв. 97.Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЛОПАТЬ, і, жін., чого і без додатка.

1. Широкий плаский кінець чого-небудь. Збільшити продуктивність праці [орача] можна було тільки за рахунок розширення лопаті наральника (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 399); Волька добував усіх сил, щоб затримати лопать крила біля землі (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 46).

2. Робоча, плоскої форми частина гребних і повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін. Вентилятор [двигуна] складається з чотирьох-шести лопатей (Підручник шофера.., 1960, 43); Ожили лопаті. Заграли пінні буруни. Корабель зрушив з місця (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 23).

==Ілюстрації==

• 

  Лопасті весел

• 

  Повітряний гвинт