Відмінності між версіями «Коритися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
Рядок 8: Рядок 8:
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 291.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 291.
  
Словник синонімів
+
'''Словник синонімів'''
  
 
'''КОРИТИСЯ'''
 
'''КОРИТИСЯ'''
 
підкорятися, скорятися, слухатися, о. хилити голову <чоло>, ходити по шнуру, ходити в шорах; ЖМ. підлягати, піддаватися, хилитися.
 
підкорятися, скорятися, слухатися, о. хилити голову <чоло>, ходити по шнуру, ходити в шорах; ЖМ. підлягати, піддаватися, хилитися.
 +
 +
'''коритися'''
 +
 +
(беззаперечно слухати кого-небудь, бути залежним від когось) ходити в шорах; ходити по шнуру; ходити навшпиньки; ходити на пальцях (на пальчиках); ходити (йти, бути, перебувати і т. ін.) на поводку (на поводі) в кого, чиєму; ходити по струні (по струнці, по струночці).
 +
Тепера з молодими трудно. Мов коні-неуки, рвуть поводи і не хотять ніяк ходити в шорах (Леся Українка, 3, 1952, с. 297); Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені! (Панас Мирний, 5, 1955, с. 242); Коло мене жінка буде ходити навшпиньки, на одних великих пальчиках (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 17); – Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Зарудний, На білому світі, 1967, с. 274); – Ге-е! У мене так! – знову опускаючись на місце, сказав Яків, – у мене держись! Сказано по струні ходи – і ходи! (Панас Мирний, 4, 1970, с. 229); Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі ходили як по струнці, чекаючи доки перейде буря (Тютюнник, Вир, 1964, с. 7); У них жінки перед мужиками як по струночці ходять (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 473.)
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 23:17, 30 листопада 2014

Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім’я Твоє. Єв. Л. X. 17.

Сучасні словники

КОРИТИСЯ, рюся, ришся, недок., кому, чому. Беззаперечно слухатися кого-небудь, підлягати комусь, чомусь; підкорятися. Улас. не любив нікому кланяться та кориться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); Волелюбний український народ не корився чужинцям (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 19); * Образно. Смілих, дужих любить море, Хвилі коряться хоробрим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 42); // чому. Робити, чинити, поводитися відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Сором хилитися, Долі коритися: Час твій прийде З долею битися (Леся Українка, І, 1951, 49); Я не збираюся, пишучи мемуари, коритися практиці писання романів (Юрій Яновський, II, 1958, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 291.

Словник синонімів

КОРИТИСЯ підкорятися, скорятися, слухатися, о. хилити голову <чоло>, ходити по шнуру, ходити в шорах; ЖМ. підлягати, піддаватися, хилитися.

коритися

(беззаперечно слухати кого-небудь, бути залежним від когось) ходити в шорах; ходити по шнуру; ходити навшпиньки; ходити на пальцях (на пальчиках); ходити (йти, бути, перебувати і т. ін.) на поводку (на поводі) в кого, чиєму; ходити по струні (по струнці, по струночці). Тепера з молодими трудно. Мов коні-неуки, рвуть поводи і не хотять ніяк ходити в шорах (Леся Українка, 3, 1952, с. 297); Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені! (Панас Мирний, 5, 1955, с. 242); Коло мене жінка буде ходити навшпиньки, на одних великих пальчиках (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 17); – Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Зарудний, На білому світі, 1967, с. 274); – Ге-е! У мене так! – знову опускаючись на місце, сказав Яків, – у мене держись! Сказано по струні ходи – і ходи! (Панас Мирний, 4, 1970, с. 229); Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі ходили як по струнці, чекаючи доки перейде буря (Тютюнник, Вир, 1964, с. 7); У них жінки перед мужиками як по струночці ходять (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 473.)

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Не треба коритися болю

Джерела та література

Зовнішні посилання