Відмінності між версіями «Колодязь»
(Створена сторінка: '''Колодязь, -зя, '''''м. ''Колодецъ. ''В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. ''Левиц. ...) |
Yulia (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Колодязь, -зя, '''''м. ''Колодецъ. ''В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. ''Левиц. І. 514. | '''Колодязь, -зя, '''''м. ''Колодецъ. ''В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. ''Левиц. І. 514. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | Крини́ця — глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Колодязь-«журавель» | ||
| + | |||
| + | Криниця | ||
| + | У більшості сіл та містечок без водопроводу криниці є основним джерелом питної води. Криниці переважно поширені на рівнинній частині України через відсутність наземних природних джерел води. | ||
| + | |||
| + | Криниці мають важливе символічне значення. У фольклорі часто оспівують криниці та колодязі у піснях, описуючи літній жаркий період року у селі. Є і сталі фразеологізми: «невичерпна криниця», «чиста криниця», «з народної криниці», "ой у полі та криниченька" що означає постійне живлення народними традиціями та символами. | ||
| + | |||
| + | В україномовного населення на Галичині, Поділлі, Заході України вживається слово «криниця» (діал. кирниця), а слово «колодязь» характерніше для русифікованого населення через запозичення цього слова з російської мови. На Поділлі також зустрічається синонім — слово «бурта». У Карпатах та Прикарпатті поширена також назва «студня». | ||
| + | |||
| + | При копанні криниці для утримування ґрунту ставили зруб, що складався з дерев'яних брусів. Ці бруси називалися циглі. Циглі, як правило, мали одноманітний характер. | ||
Поточна версія на 22:37, 30 листопада 2014
Колодязь, -зя, м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. Левиц. І. 514. Крини́ця — глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі.
Колодязь-«журавель»
Криниця У більшості сіл та містечок без водопроводу криниці є основним джерелом питної води. Криниці переважно поширені на рівнинній частині України через відсутність наземних природних джерел води.
Криниці мають важливе символічне значення. У фольклорі часто оспівують криниці та колодязі у піснях, описуючи літній жаркий період року у селі. Є і сталі фразеологізми: «невичерпна криниця», «чиста криниця», «з народної криниці», "ой у полі та криниченька" що означає постійне живлення народними традиціями та символами.
В україномовного населення на Галичині, Поділлі, Заході України вживається слово «криниця» (діал. кирниця), а слово «колодязь» характерніше для русифікованого населення через запозичення цього слова з російської мови. На Поділлі також зустрічається синонім — слово «бурта». У Карпатах та Прикарпатті поширена також назва «студня».
При копанні криниці для утримування ґрунту ставили зруб, що складався з дерев'яних брусів. Ці бруси називалися циглі. Циглі, як правило, мали одноманітний характер.
