Відмінності між версіями «Забачати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Забача́ти, -ча́ю, -єш, '''сов. в. '''забачити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣ...) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Забачати-бачити що-небудь з якогось моменту; помічати. | |
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЗАБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ЗАБАЧИТИ і ЗОБАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Бачити кого-, що-небудь з якогось моменту; помічати. Ой, як стали то [козаки] на собі кров християнську забачати, То стали землю турецькую.. Клясти-проклинати (Українські народні думи.., 1955, 13); Стираючи порох зі столу, зобачив [Андрій] на ньому кілька мідяків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446); День гасне потроху, кругом вечоріє.. Забачивши матір, біжить і радів Назустріч дитинонька мила (Павло Грабовський, I, 1959, 590); Аероплан робив над селом круги, спускався все нижче й нижче, сідав над майданом. Вже можна було забачити людей на ньому (Степан Васильченко, II, 1959, 244). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забачати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зАбачати.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/zabachaty | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 10:43, 9 квітня 2023
Забачати-бачити що-небудь з якогось моменту; помічати.
Зміст
Сучасні словники
ЗАБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ЗАБАЧИТИ і ЗОБАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Бачити кого-, що-небудь з якогось моменту; помічати. Ой, як стали то [козаки] на собі кров християнську забачати, То стали землю турецькую.. Клясти-проклинати (Українські народні думи.., 1955, 13); Стираючи порох зі столу, зобачив [Андрій] на ньому кілька мідяків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446); День гасне потроху, кругом вечоріє.. Забачивши матір, біжить і радів Назустріч дитинонька мила (Павло Грабовський, I, 1959, 590); Аероплан робив над селом круги, спускався все нижче й нижче, сідав над майданом. Вже можна було забачити людей на ньому (Степан Васильченко, II, 1959, 244).
Ілюстрації
|
|
