Забачати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. забачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Стали бідні невольники на собі кров християнську забачати. Макс. 1849, 12. Ой дай, Боже, такую годину, щоб забачити світ хоч на часину. Мет. 324.