Відмінності між версіями «Досада»
м |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Досада, -ди, '''''ж. ''Непріятность, досада. ''Чужа хата велика досада. ''Ном. № 9626. ''Досада скребе, як кішка лапою. ''Ном. № 3665. Ум. '''Досадонька. '''Чуб. V. 448. | '''Досада, -ди, '''''ж. ''Непріятность, досада. ''Чужа хата велика досада. ''Ном. № 9626. ''Досада скребе, як кішка лапою. ''Ном. № 3665. Ум. '''Досадонька. '''Чуб. V. 448. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
| − | [http://sum.in.ua/s/dosada ДОСА́ДА, и, жін. | + | ===[http://sum.in.ua/s//dosada Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| + | ДОСА́ДА, и, жін. | ||
| + | |||
1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57). | 1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57). | ||
| − | ♦ Зганяти (зігнати) досаду див. зганяти. | + | ''♦ Зганяти (зігнати) досаду див. зганяти.'' |
| + | |||
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52). | 2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52). | ||
| Рядок 15: | Рядок 17: | ||
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52). | 2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52). | ||
| − | ===Український словник on-line=== | + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Український словник on-line]=== |
| − | + | доса́да – іменник жіночого роду | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 22:29, 14 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Досада, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. Досадонька. Чуб. V. 448.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОСА́ДА, и, жін.
1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57). ♦ Зганяти (зігнати) досаду див. зганяти.
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52).
1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57).
♦ Зганяти (зігнати) досаду.
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52).
Український словник on-line
доса́да – іменник жіночого роду
Ілюстрації
