Відмінності між версіями «Данильчук Анастасія Володимирівна»

Версія за 23:28, 9 грудня 2018

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Данильчук Анастасії Володимирівни VІ курсу Педагогічного інституту денної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи).

Завдання 1

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтрерв'ю з керівником закладу та його заступником.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується значним впливом на нього інформаційно - комунікативних технологій (ІКТ). Невідємною і важливою чвстиною цих процесів є компютеризація освітию На сучасному етапі в Україні відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованою на входження у світовий інформаційно - освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховному процесі. Компютерні технології покликані стати невідємноючастиною цілісного освітнього процесі та значно підвищити його ефективність. Тому рівень компютеризації разом із кадровим і методичним забезпеченням навчального процесі є вирішальним показником оцінювання дієздатності сучасного дошкільного навчального закладу Тому для аналізу освітньої політики проінтерв"ювала директора закладу вищої освіти № 453:

-Катерино Григорівна, на скильки розвинута у ЗДО № 453 ІКТ політика?

- Вона залежить від резурсів надо ЗДО.

- Від чого залежить ІКТ забезпечення. Чим саме вони забезпечили ЗДО?

- Віділ освіти забезпечи садочок ноутбуком та смарт дошками для проведення відкритих занять та свят. Також кабінет диреткора, методиста-вихователя, медичної сестри забезпечений компютерами, копіювальними апаратами, принтерами та інтернет забезпеченням.

-Чи використовують педагогик ІКТ на свої заняттях? Як використовують?

- Так використовують. Педагоги та кервник гуртка використовують смарт дошку на заняттях. Методист-вихователь використовує компютер на педагогічних радах та семінарах, метична сестра використовує компютер. Списки всіх дітей внесені в електронну базу.

ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування

Анкета для педагогів.

https://goo.gl/forms/DYw6Umd2Q1OCO1ci1

Аналіз результатів.

Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)...

1.На схемі ми можемо побачити архітектуру одноповерхової будівлі - початкової школи. На поверсі розташовується адміністрація навчального закладу, яка складається з кабінету директра та дміністратор, серверна, зона відпочинку, класу 1-5, туалету та коридора.

2.Аппаратне та програмне забезпечення

3.Інформаційні звязки: 1.Нисхідні потоки інформації, якими повідомляють підлеглим про поточні завдання, конкретні доручення. 2 Висхідні потоки інформації – звіти про виконання завдань , пропозиціх з удосконаленням технологій та ін., за допомогою яких керівництво інформують про проблеми.

===Завдання 2===

Гугл календар

===Завдання 3===провести семінар(тренінг) за темою використання ІКТ в освіті.

Інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог.

Одним із важливих напрямків розвитку інформатизації освіти є нові комп’ютерні технології. Інтерактивність, інтенсифікація процесу навчання, зворотний зв'язок –помітні переваги цих технологій, котрі зумовили необхідність їх застосування у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою та професійною підготовкою. Нині помітно зросла кількість досліджень, предметом яких стало використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В.Ю. Биков, Я.В. Булахова, О.М. Бондаренко, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.А. Міщенко, О.П. Пінчук, О.В. Шестопал та інші.

Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збирання, нагромадження, продукування, оброблення, зберігання, передавання та використання інформації. Ціпроцесиздійснюютьсянаосновісучаснихзасобівпроцесорноїтаобчислювальноїтехніки, атакожнабазірізноманітнихзасобівінформаційногообміну. Інформатизаціясуспільства, якнаголошуєтьсявсучаснійлітературі,забезпечує:

активневикористанняінтелектуальногопотенціалу, щопостійнорозширюється, сконцентрованоговдрукованомуфонді, науковому, виробничомутаіншомувидахдіяльностійогочленів;

інтеграцію інформаційних технологій з науковим, виробничим, ініціюючим розвитком усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;

високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію представленої інформації, правдивість використаних даних.

Виникнення та розвиток інформаційного суспільства (ІС) припускає широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, що визначається багатьма чинниками.

По-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві.

По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає вимогам ІС і процесу модернізації традиційної системи освіти.

Важливість і необхідність впровадження ІКТ у навчання обґрунтовується міжнародними експертами і вченими. ІКТ торкаються всіх сфер діяльності людини, але, мабуть, найбільш сильний позитивний вплив вони мають на освіту, оскільки відкривають можливості впровадження абсолютно нових методів викладання і навчання.

Як свідчать дослідження учених, основними напрямами формування перспективної системи освіти, що мають принципово важливе значення для України, котра нині перебуває на етапі складних економічних перетворень, є такі:

- підвищення якості освіти шляхом її фундаменталізації, інформування учнів і студентів про сучасні досягнення науки у більшому обсязі та швидшими темпами;

- забезпечення орієнтації навчання на нові технології ІС і насамперед на ІКТ;

- забезпечення більшої доступності освіти для різних верств населення;

- підвищення творчого потенціалу освіти.

Упровадження комп'ютера в сферу освіти стало початком революційного перетворення традиційних методів і технологій навчання та всієї галузі освіти. Важливу роль на цьому етапі, крім комп’ютерів, відіграють такі ІКТ: телефонні засоби зв'язку, телебачення, космічні комунікації, що переважно застосовуються в процесі управління процесом навчання і системах додаткового навчання.

За місцем своєї роботи, на педагогічній раді, провела семінар за темою "Використання ІКТ в освіті"

Посилання на презентацію за темою.

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

Фотозвіт

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D0%B4_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0_453.jpeg#filelinks

Завдання4

Підготувати методичні рекомендації до проектування інформаційного освітнього середовища установи,формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи.

1.Інформаційно-освітнє середовище – це: системно організована сукупність інформаційного, технічного, навчально-методичного забезпечення, яке нерозривно пов’язане з людиною як суб’єктом освітнього процесу; організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення, передавання інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснення освітніх наукових комунікацій.

Основні напрями, що сприятимуть формуванню та розвитку інформаційно-освітнього середовища такі:

- дисемінація кращого досвіду створення інформаційно-освітніх середовищ позашкільних навчальних закладів Київщини та України, способів їх інтеграції в єдиний інформаційний простір;

- удосконалення технічного забезпечення позашкільних навчальних закладів сучасною комп’ютерною технікою;

- підвищення рівня володіння засобами інформаційно-комунікаційних технологій, формування інформаційної компетентності адміністрації та персоналу;

- створення персональних Веб-сайтів (блогів) керівників, методистів, педагогічних працівників, сайтів (сторінок) кращих гуртків, творчих об’єднань, їхню подальшу інтеграцію з офіційними сайтами позашкільних навчальних закладів;

- активне використання веб-сервісів для ведення блогів (Blogger, Facebook, Google+), зберігання медіафайлів (GoogleDrive, OneDrive, Flickr, Photobucket, Picasa, YouTube, SlideShare), створення інфографіки (Сreately, Visual.ly, Vizualize.me) і ментальних карт (Freemind, MindNote, Сoogle) тощо;

- створення електронних портфоліо (професійних, методичних, творчих) керівників, педагогічних працівників і вихованців позашкільних навчальних закладів з їх подальшим розташуванням на наявих віртуальних ресурсах;

- створення віртуальних методичних кабінетів, віртуальних методичних об’єднань;

- використання в управлінській практиці автоматизованих систем управління персоналом;

- розроблення та апробацію в педагогічній практиці електронних засобів навчального призначення, дистанційних навчальних курсів за основними напрямами позашкільної освіти.

2.Український педагог теж повинен розуміти, що навчатися потрібно. Та й у новому Законі України «Про освіту» (ст. 59) зазначено, що професійний розвиток педагогічних працівників передбачає «постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання.

Також у документі зазначено, що «підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах—практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та в різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).

Окрім того, в прикінцевих положеннях акцентовано, що загальна кількість годин для підвищення кваліфікації впродовж 5-ти років не може бути меншою за 150 годин.

Хочу вірити, що можливість самостійно обирати зміст і форму цих заходів змінить ставлення наших вчителів до післядипломної освіти та перетворить прикру вимушену необхідність на професійну потребу.

А обирати зараз, справді, є з чого. Зверну вашу увагу на різноманітні освітні платформи. Це й відома нам EdEra, де зібрано сучасний освітній контент.

І новостворена платформа Нової української школи, на якій розміщено корисні методичні матеріали не лише для педагогів, що впроваджують новий Держстандарт. До речі, міністр освіти Лілія Гриневич анонсувала на згаданій платформі дистанційний курс для вчителів початкової школи, які вчитимуть за новим Стандартом з 2018 року. Цей курс буде складатися зі всього спектру методик, які треба застосовувати для компетентнісного навчання.

Стане в пригоді й платформа масових відкритих онлайн-курсів «Прометеус», яка сьогодні набирає особливої популярності.

Цікаво, що один із засновників українського «Прометеусу» 25-річний історик Іван Примаченко вважає, що саме онлайн–освіта дозволить «масштабувати» найкращих викладачів на всю країну й зробить навчання доступним кожному.

Ще хочу акцентувати вашу увагу й на методах і технологіях навчання дорослих, які «перекочували» до нас із бізнесу, економіки, юриспруденції: секондмент, баддінг, коучінг, шедоуінг, менторство, фідбек тощо. З цими та деякими іншими поняттями, шановні колеги, ви зможете ознайомитися сьогодні трохи згодом. Проте в Україні є педагоги, які не чекають зовнішнього спонукання до дії. Вони ефективно працюють над собою, постійно в пошуку нових форм і методів навчання, створюють інноваційні освітні продукти. Серед таких педагогів — Пауль Пшенічка, учитель фізики й астрономії з Чернівців, що став переможцем премії Global Teacher Prize Ukraine, організованої навесні цього року громадською спілкою «Освіторія».

Досягнення педагога вражають. Він написав кілька підручників із фізики. Постійно бере участь у міжнародних конференціях із фізики та астрономії. Є головою журі секції інженерії «Міжнародної конференції молодих учених». У 1991 році учитель створив для обдарованих учнів наукове товариство «Квазар», яке і досі успішно діє. У 2005 році Масачусетський технологічний інститут присвоїв малій планеті № 21389 його ім’я ― «Пшенічка».

До речі, заявки на участь у зазначеному конкурсі подали близько 640 педагогів з усіх областей України. П’ятеро з них стали фіналістами.

Слід зауважити, що за результатами соціологічних досліджень психологічної служби міста більшість вчителів наших навчальних закладів теоретично готові до інновацій, умотивовані на позитивну спільну діяльність. Також педагоги навчальних закладів отримали поштовх до особистісних змін у вигляді підвищення заробітної плати, можливості пройти сертифікацію та ще збільшити грошову винагороду за власну працю. Хоча, звісно, матеріальні стимули, якими б значимими вони не були, не є основними мотиваторами вчителів.

Отже, керівникові залишилося зовсім небагато: правильно сформулювати єдину стратегічну мету діяльності навчального закладу, стимулювати педагогів професійно зростати й розвиватися, забезпечити ефективну систему контролю. Адже саме керівники, за словами Павла Хобзея, мають вести колектив до змін.

Завдання 5

Презентація результатів практики на Вікі-порталі.