Гусь

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Словник Грінченка

І. Гусь, меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на. Вх. Уг. 234. ІІ. Гусь, -сі, ж.

Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагайбіг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473. Чаше употребляется во мн. ч.: гуси — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. Макс. (1834) 5.
мн. гуси. Родъ игры. КС. 1887. VI. 482; Ив. 58.
Гусей підпускати. Врать, пускать сплетню. Ном. № 13821. Ум. Гусонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. Ш. 628.

Сучасні словники

Гусь да баба — торг.

Як дві баби та гуска, то весь базар. Пр.

Гусь лапчатый, хорош гусь, каков гусь (разг. ирон.).

То шпак, шпаками годований, ото птах.

Гусь свинье не товарищ.

Гусь свині не товариш. Пр. Кінь волові не товариш (не рівня, не пара). Пр. Погодилися, як порося з вовком. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Лимар ситникові не товариш. Пр. Пан з паном, а Іван з Іваном. Пр. Віл до вола, кінь до коня, а свиня в тин коли нема з ким.

Ему как с гуся вода.

Йому як з гуся (з гуски) вода; він не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому; йому ані гадки. рід птахів з родини качиних. Рід складається приблизно з десятка видів