Горностай
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Горностай, -тая, м. 1) Горностай. Гаєм маєм, лебедем Дунаєм, а степами бистрим горностаєм. Федьк. І. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір’ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГОРНОСТАЙ, я, чол.
Цінний хутровий звір родини куницевих. В минулому горностай (Mustela erminea) був об'єктом інтенсивного промислу (Звірі.. Карпат.., 1952, 33); Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць, — у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра (Іван Багмут, Опов., 1959, 28); * У порівняннях. Ігор очеретом, як горностай той, скакає, Гоголем білим на чисту воду випливає (Панас Мирний, V, 1955, 276);
// Хутро цього звіра. Сама [Олена] попросить Аркадія справити їй чорне, підбите білим атласом манто, облямоване горностаями (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 449).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ГОРНОСТАЙ - хижий ссавець із родини куницевих, живе в околицях лісів, у заростях Євразії та Пн. Америки; довж. тіла бл. 38 см, хвіст бл. 10 см; полює переважно на гризунів; влітку хутро червоно-руде, зимою біле, кінець хвоста завжди чорний; охороняється.
Орфографічний словник української мови
Горноста́й - іменник чоловічого роду, істота.
Українсько-російський словник
ГОРНОСТАЙ - зоол. горностай.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти про горностаїв
Пухнасте тіло, коротенькі ніжки, трикутна голова з круглими вухами та хитрий погляд — все це про горностая — невеличке звірятко з родини куницевих.
Мешкає пухнастий хитрун в арктичній, субарктичній і помірній зонах Євразії та Америки. Горностай полюбляє селитися неподалік річок, джерел та невеликих озер. А от заходити далеко в ліс не наважується.
Колір шерсті горностая залежить від пори року. Взимку його хутро повністю біле, лише кінчик хвоста, немов маячок, миготить на снігу.
Влітку верхня частина тіла стає рудою, а нижня залишається білою. Таке забарвлення робить горностая майже непомітним для його ворогів.
Важить тваринка зовсім небагато — від 70 до 260 г. Милий і симпатичний горностай не такий вже й беззахисний, як може здатися на перший погляд. Хижак від природи, він з легкістю може оселитися в нірці своєї жертви (найчастіше дрібних гризунів) та ще й вислати з шерсті бідолаги собі м’яку доріжку.
Самі ж горностаї нір не роблять, відлежуючись в стогах сіна, під коренями дерев чи серед каміння.
Якщо поблизу Твоєї оселі мешкає горностай, будь пильним. Ти ризикуєш зостатися без яєчні або й курячого супу на обід — хижак спритно поцупить здобич з курятника та ще й запаси добрячі зробить. Горностаї жадібні до чужого добра…
