Говірка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:58, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Говірка, -ки, ж. 1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Черниг. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. МВ. II. 31. 2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. Г. Барв. 328. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря. Мир. ХРВ. 115. 3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Полт. Ум. Говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька. Чуб. V. 123.
