Галабурдник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:31, 29 листопада 2013; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГАЛАБУРДНИК, а, чол., діал. Бешкетник. З якою насолодою побив би він його, згнітив своїм тілом, здушив за горло!.. Та що сказала б вона?.. галабурдник!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 408); Вельможне панство каже, що треба приборкати самих горлаїв та галабурдників, — тих, хто грабує та робить напади (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 218).
Ілюстрації
|
|
|
|
