Гадюка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:26, 18 листопада 2017; Nslebedenko.if16 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Гадюка, ки, ж.
- Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266.
- Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19.
- Употребляется какъ бранное слово. Ум. Гадючка.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Фразеологічний словник української мови
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник
Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus
Ілюстрації
|
|
|
|
