Відмінності між версіями «Гав»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
'''ІІІ. Гав, -ву, '''''м. ''Лай. ''Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. ''Новомоск. (Залюбов.). | '''ІІІ. Гав, -ву, '''''м. ''Лай. ''Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. ''Новомоск. (Залюбов.). | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ГАВ''', виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки. Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце, холодів, А Нундель гав та гав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 174); — Та не гавкай хоч ти [собако] мені. Чого б ото я гавкав, — жалівся дід, — Гав-гав! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 464). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | <center>{{#ev:youtube|x4koz7yqeZQ}} {{#ev:youtube|uKuY_vMYn38}}</center> | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[[Собака]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | *[http://sum.in.ua/p/2/8/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Га]] | [[Категорія:Га]] | ||
Поточна версія на 03:01, 1 грудня 2013
І. Гав! меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
ІІ. Гав, нар. = Гев. Вх. Лем. 402.
ІІІ. Гав, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Сучасні словники
ГАВ, виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки. Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце, холодів, А Нундель гав та гав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 174); — Та не гавкай хоч ти [собако] мені. Чого б ото я гавкав, — жалівся дід, — Гав-гав! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 464).
Ілюстрації
|
|
