Гав

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І. Гав! меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.

ІІ. Гав, нар. = Гев. Вх. Лем. 402.

ІІІ. Гав, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).

Сучасні словники

ГАВ, виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки. Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце, холодів, А Нундель гав та гав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 174); — Та не гавкай хоч ти [собако] мені. Чого б ото я гавкав, — жалівся дід, — Гав-гав! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 464).

Ілюстрації

Gav1.jpg Gav2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література