Відмінності між версіями «Відгороджувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Відгороджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''відгородити, -джу, -диш, '''''гл. ''Отгораживать, отгоро...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Відгороджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''відгородити, -джу, -диш, '''''гл. ''Отгораживать, отгородить. | '''Відгороджувати, -джую, -єш, '''сов. в. '''відгородити, -джу, -диш, '''''гл. ''Отгораживать, отгородить. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | • відгороджувати — відгородити (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось / щось від кого / чого н.), відділяти, відділювати, відділити; відмуровувати, відмурувати (муром) … Словник синонімів української мови | ||
| + | • відгороджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови | ||
| + | • відгороджувати — ую, уєш, недок., відгороди/ти, оджу/, о/диш, док., перех. 1) Парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого , чого небудь. || Відокремлювати, відділяти собою кого , що небудь від когось, чогось. 2) перен. Позбавляти зв язку… … | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Відгороджувати1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Відгороджувати2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Відгороджувати3.jpg |x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 20:02, 24 листопада 2015
Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УКРЛІТ.ORG_Cловник
• відгороджувати — відгородити (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось / щось від кого / чого н.), відділяти, відділювати, відділити; відмуровувати, відмурувати (муром) … Словник синонімів української мови • відгороджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • відгороджувати — ую, уєш, недок., відгороди/ти, оджу/, о/диш, док., перех. 1) Парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого , чого небудь. || Відокремлювати, відділяти собою кого , що небудь від когось, чогось. 2) перен. Позбавляти зв язку… …
Ілюстрації
|
|
|
