Відгороджувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКРЛІТ.ORG_Cловник

• відгороджувати — відгородити (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось / щось від кого / чого н.), відділяти, відділювати, відділити; відмуровувати, відмурувати (муром) … Словник синонімів української мови • відгороджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • відгороджувати — ую, уєш, недок., відгороди/ти, оджу/, о/диш, док., перех. 1) Парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого , чого небудь. || Відокремлювати, відділяти собою кого , що небудь від когось, чогось. 2) перен. Позбавляти зв язку… …

Ілюстрації

Відгороджувати1.jpg Відгороджувати2.jpg Відгороджувати3.jpg