Відвідач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).

Сучасні словники

Словник української мови

ВІДВІ́ДАЧ, а, чол., рідко. Те саме, що відвідувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка, II, 1951, 503).


Всесвітній словник української мови

ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн.,ВІДВІ́ДАЧ рідко,ПРИХО́ЖИЙ розм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.


Словник синонімів Караванського

Відвідач - гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.

Ілюстрації

Vidvidach1411181.JPG Vidvidach1411182.JPG Vidvidach1411183.JPG Vidvidach1411184.JPG

Медіа

Див. також

Вечірні відвідувачі

Джерела та література

Словник української мови

Всесвітній словник української мови

Словник синонімів Караванського

Зовнішні посилання