Відвідач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).

Сучасні словники

Словник української мови

ВІДВІ́ДАЧ, а, чол., рідко. Те саме, що відвідувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка, II, 1951, 503).


Всесвітній словник української мови

ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн.,ВІДВІ́ДАЧ рідко,ПРИХО́ЖИЙ розм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.


Словник синонімів Караванського

Відвідач - гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.

Ілюстрації

Vidvidach1411181.JPG Vidvidach1411182.JPG Vidvidach1411183.JPG Vidvidach1411184.JPG

Медіа

Див. також

Вечірні відвідувачі

Джерела та література

Словник української мови

Всесвітній словник української мови

Словник синонімів Караванського

Зовнішні посилання

Найкращі відвідувачі