Бігунець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. Бігунчик.


Сучасні словники

1. Бігунець- розм. Дитина того віку, коли вона починає самостійно ходити, бігати.

2. Зменш. до бігун. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).

3. Розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).

Ілюстрації

24.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання