Бігунець

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. Бігунчик.


Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Бігунець- розм. Дитина того віку, коли вона починає самостійно ходити, бігати.

2. Зменш. до бігун. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).

3. Розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).

Ілюстрації

Igrushki-katalki.jpg Koli-ditina-pochinaye-hoditi 961.jpeg Kak-nauchit-rebenka-hodit.jpg Koryst bigu.jpg

Медіа

Див. також

іменник чоловічого роду

відмінок:

- однина

- множина

називний- бігуне́ць, бігунці́

родовий- бігунця́, бігунці́в

давальний- бігунце́ві, бігунцю́, бігунця́м

знахідний- бігунця́, бігунці́в

орудний- бігунце́м, бігунця́ми

місцевий- на/у бігунце́ві, бігунці́, бігунцю́, на/у бігунця́х

кличний- бігунцю́, бігунці́

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/bighun

2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C

3. https://www.youtube.com/watch?v=d-dgrKjeKJE

Зовнішні посилання