Відмінності між версіями «Бовть!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бовть!''' ''меж.'' 1) Бултыхъ! ''Бовть у воду!'' Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды. [[Категорія:...)
 
 
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
[[Категорія:Бо]]
 
[[Категорія:Бо]]
 +
Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== 
 +
БОВТЬ, виг.
 +
1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 91); «Бовть!» — сказав вода, ковтнувши камінчик... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314).
 +
2. розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3. Бовть, мов козел у воду (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254).
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== 
 +
БОВТЬ
 +
предик.; разг.
 +
бултых
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%8C УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== 
 +
БОВТЬ, виг.
 +
1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314).
 +
2. розм. Уживається як присудок за знач. бо́втну́ти 3. Бовть, мов козел у воду (Укр.. присл.., 1955, 254).
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===   
 +
БОВТЬ, виг.
 +
1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314).
 +
2. розм. Уживається як присудок за знач. бо́втну́ти 3. Бовть, мов козел у воду (Укр.. присл.., 1955, 254).
 +
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===   
 +
/Орфографічний словник української мови/
 +
БОВТ бовт іменник чоловічого роду
 +
БОВТЬ бовть вигук незмінювана словникова одиниця
 +
БОВТАНКА бо 
 +
/Словник синонімів Караванського/
 +
БОВТАТИ (воду) колотити, сколочувати, каламутити, розмішувати; (чим) махати.

Поточна версія на 21:11, 3 грудня 2014

Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды. Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 91); «Бовть!» — сказав вода, ковтнувши камінчик... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314). 2. розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3. Бовть, мов козел у воду (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254).

"Словопедія"

БОВТЬ предик.; разг. бултых

УКРЛІТ.ORG_Cловник

БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314). 2. розм. Уживається як присудок за знач. бо́втну́ти 3. Бовть, мов козел у воду (Укр.. присл.., 1955, 254).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

БОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314). 2. розм. Уживається як присудок за знач. бо́втну́ти 3. Бовть, мов козел у воду (Укр.. присл.., 1955, 254).

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

/Орфографічний словник української мови/ БОВТ бовт іменник чоловічого роду БОВТЬ бовть вигук незмінювана словникова одиниця БОВТАНКА бо /Словник синонімів Караванського/ БОВТАТИ (воду) колотити, сколочувати, каламутити, розмішувати; (чим) махати.