Відмінності між версіями «Базарь»
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Пташині базари , пташині гори, масові колоніальні гніздів'я морських птиць —чистіков, чайок, трубконосих, бакланів, олуш, інколи пінгвінів, — зазвичай розташовані на скелях, що круто обриваються до моря. Поширені на побережжі Європи, Азії, Північної і Південної Америки, Південної Африки, Нової Зеландії і на океанічних островах Південної півкулі. Деякі П. би. тягнуться на десятки км. і налічують сотні тисяч птиць. У СРСР найбільші П. би. знаходяться на островах Баренцева морить (Нова Земля, Земля Франца-Іосифа), характерні мешканці — толстоклювиє кайри, чистіки, дурники, люріки, чайки-моєвки і бургомістри; північній частині Тихого океану (Командорські і Курильські острови, острів Тюленячий і ін.), характерні мешканці — толстоклювиє і тонкоклювиє кайри, топірці, іпатки, великі конюги, белобрюшки, дурники, берінгови баклани, чайки-моєвки. П. би. приурочені до районів морить з високою біологічною продуктивністю, посиленою вертикальною циркуляцією вод, рясним розвитком планктону і риби, а також — до берегів, що мають місця, придатні для гніздування птиць. На П. би. зазвичай співіснують птиці, що розрізняються у виборі гніздових ділянок, наборі кормів і способах їх добування. Гніздування на П. би. щільними колоніями дає птицям ряд переваг: меншу загибель яєць і пташенят від хижаків, велику синхронність в термінах розмноження. Мешканці П. би. грають істотну роль в біологічному балансі морить. На С. відвіку існував промисел яєць (головним чином кайр) і самих птиць на П. б.; в Перу і Чилі розробляються поклади гуано . В СРСР П. би. охороняються. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://www.google.com.ua/search?newwindow=1&espv=210&es_sm=122&q=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8C+%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&oq=%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8C+%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&gs_l=serp.3..0i22i30.7800.12948.0.13369.9.9.0.0.0.0.359.1716.2j2j3j2.9.0....0...1c.1.32.serp..2.7.1498.OcEVO0LTCn8 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
Версія за 22:57, 2 грудня 2013
Базарь, -рю, и базар, -ру, м. 1) Базаръ, рынокъ. Утоптала стежечку через яр, через гору, серденько, на базар: продавала бублики козакам. Шевч. 2) Базарный день. У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше. МВ. І. 115.
Зміст
Сучасні словники
БАЗАР – РИНОК – ЯРМАРОК Базар, -у. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів. 2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них: книжковий базар, шкільний базар, новорічний базар. Ринок, -нку. 1. Те саме, що базар 1. 2. Сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари світового господарства, країни тощо: ринок збуту, світовий ринок, товарний ринок. Пох. ринковий. Ярмарок, -рку. Торг, який влаштовується регулярно в певну пору року і в певному місці. Латинська транскрипцiя: [bazar rynok yarmarok] → БАЗУВАТИСЯ -ується 1. (на чому). Мати щось за основу, ґрунтуватися на чому-небудь. Рослинний орнамент у своїй основі глибоко реалістичний, базується на … ← БАДИЛЛЯ , ОГУДИНА , ОГУДИННЯ БАДИЛЛЯ – ОГУДИНА, ОГУДИННЯ тощо. Бадилля, збірн. (у мн. не вживається). Стебла й листя трав’янистих, витких і коренеплідних рослин …
Базар (перс.),
1) торгівля харчовими продуктами і товарами широкого вжитку, що привозяться в місто або інший населений пункт переважно в певні дні, переважно самими виробниками; ринок.
2) Сезонна або передсвяткова торгівля (наприклад, новорічний Би., книжний Би.).
3) У переносному розумінні — безладна розмова, крик, шум.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Пташині базари , пташині гори, масові колоніальні гніздів'я морських птиць —чистіков, чайок, трубконосих, бакланів, олуш, інколи пінгвінів, — зазвичай розташовані на скелях, що круто обриваються до моря. Поширені на побережжі Європи, Азії, Північної і Південної Америки, Південної Африки, Нової Зеландії і на океанічних островах Південної півкулі. Деякі П. би. тягнуться на десятки км. і налічують сотні тисяч птиць. У СРСР найбільші П. би. знаходяться на островах Баренцева морить (Нова Земля, Земля Франца-Іосифа), характерні мешканці — толстоклювиє кайри, чистіки, дурники, люріки, чайки-моєвки і бургомістри; північній частині Тихого океану (Командорські і Курильські острови, острів Тюленячий і ін.), характерні мешканці — толстоклювиє і тонкоклювиє кайри, топірці, іпатки, великі конюги, белобрюшки, дурники, берінгови баклани, чайки-моєвки. П. би. приурочені до районів морить з високою біологічною продуктивністю, посиленою вертикальною циркуляцією вод, рясним розвитком планктону і риби, а також — до берегів, що мають місця, придатні для гніздування птиць. На П. би. зазвичай співіснують птиці, що розрізняються у виборі гніздових ділянок, наборі кормів і способах їх добування. Гніздування на П. би. щільними колоніями дає птицям ряд переваг: меншу загибель яєць і пташенят від хижаків, велику синхронність в термінах розмноження. Мешканці П. би. грають істотну роль в біологічному балансі морить. На С. відвіку існував промисел яєць (головним чином кайр) і самих птиць на П. б.; в Перу і Чилі розробляються поклади гуано . В СРСР П. би. охороняються.
