Відмінності між версіями «Амбитний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width: | + | |style="width:200%; padding-top:1em;"| [[Файл:амбітний1.jpg]] |
| − | |style="width: | + | |style="width:200%; padding-top:1em;"| [[Файл:амбітний2.jpg]] |
| − | |style="width: | + | |style="width:200%; padding-top:1em;"| [[Файл:амбітний3.jpg]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:40, 16 жовтня 2018
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е.
Зміст
Сучасні словники
АМБІ́ТНИЙ, а, е. Самолюбний; гордий; честолюбний. Він був молодий іще, амбітний, бажав життя і його радощів (Фр., VII, І951, 333); І сам Карпо Цар, дарма, що був амбітний і гонористий, — раптом став благати Василя Івановича (Ю. Янов., II, 1958, 267).
Амбі́тний, а, е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
АМБІТНИЙ у словнику Амбіції у психології
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.:
2.Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 38.
