Відмінності між версіями «Їволга»
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Вивільга звичайна] | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Вивільга звичайна] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
Поточна версія на 11:00, 17 грудня 2013
Ї́волга, -ги, ж. Пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! ніби каже їволга. Ном. № 10261.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІВОЛГА, и, жін. Те саме, що вивільга. Жовтобрюха іволга перегукується з одудом (Панас Мирний, IV, 1955, 315); Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 41).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ІВОЛГА - співочий птах, заселяє хвойні ліси Європи та Пд.-Зх. Азії; довж. бл. 23 см; в Україні перелітні, охороняються.
Орфографічний словник української мови
Іволга - іменник жіночого роду, істота.
Українсько-російський словник
ІВОЛГА орн. - иволга.
Російсько-український словник
ИВОЛГА - зоол., пт. Oriolus galbula іво[і]лга и їво[і]лга, ивіла, вивільга, вільга (ум. вільженька), гива, ліскотуха, (гал.) ігола, ігла. [Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці… (Мирн.). Кричить жовта вивільга (Основа 1862)].
Ілюстрації
|
|
|
|
