Ід
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:04, 6 жовтня 2018; Iobondar.fzfvs18 (обговорення • внесок)
ІД, прийм. з дав. в., діал. До. Далі завернув [господар] ід плотові (Іван Франко, II, 1950, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 10.
