Ід

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню. Г. Барв. 251.

Словник української мови: в 11 томах

ІД, прийм. з дав. в., діал. До. Далі завернув [господар] ід плотові (Іван Франко, II, 1950, 17).

Див. також

Джерела та література

1.Кущ Наталія. Прийменник: основні підходи вивчення, лексико-граматичні ознаки, перспективи дослідження // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 14 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. — Донецьк: ДонНУ, 2006. — С. 90-95.

2.Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Білодіда; Відп. ред. В. М. Русанівський; Ін-т мовознавства ім.. О. О. Потебні АН УРСР. — К.: Наук. думка, 1969. — 583 с.

Зовнішні посилання