Відмінності між версіями «Євірниці»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показані 14 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | + | Тлумачення слова у сучасних словниках | |
Євірниці, порі́чки, сморо́дина, а́ґрус (Ribes) — рід листопадних, рідше вічнозелених чагарників з родини Аґрусових. | Євірниці, порі́чки, сморо́дина, а́ґрус (Ribes) — рід листопадних, рідше вічнозелених чагарників з родини Аґрусових. | ||
Серед поширених в Україні культурних видів, що мають господарче значення, смородиною здебільшого називають Ribes nigrum, порічками — Ribes rubrum (розрізняючи білі та червоні порічки), аґрусом — Ribes uva-crispa. | Серед поширених в Україні культурних видів, що мають господарче значення, смородиною здебільшого називають Ribes nigrum, порічками — Ribes rubrum (розрізняючи білі та червоні порічки), аґрусом — Ribes uva-crispa. | ||
| − | + | ==Ілюстрації== | |
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Porichky101018.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Porichkybili101018.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Porickybagato101018.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Prichkywarenie101018.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Морфологія поширення== | ||
Пагони гладенькі, рідше з колючками. Листки чергові, прості, часто опушені, інколи із залозами. Квітки в китицях, рідше в пучках чи поодинокі. Дво- або одностатеві. Плід — ягода. Близько 150 видів у холодному та помірному поясах Євразії, Північної та Південної Америки та Африки (гори Атлас). | Пагони гладенькі, рідше з колючками. Листки чергові, прості, часто опушені, інколи із залозами. Квітки в китицях, рідше в пучках чи поодинокі. Дво- або одностатеві. Плід — ягода. Близько 150 видів у холодному та помірному поясах Євразії, Північної та Південної Америки та Африки (гори Атлас). | ||
Ростуть переважно в сирих лісах, вздовж річок і на болотах, багато видів — у горах. | Ростуть переважно в сирих лісах, вздовж річок і на болотах, багато видів — у горах. | ||
| − | + | ==Корисні властивості== | |
| + | У народній медицині застосовують плоди, сік і листя рослини. | ||
| + | |||
| + | годи і приготовлені з них страви сприяють підвищенню апетиту, покращують засвоєння тваринного білка і роботу шлунково-кишкового тракту. Володіють протизапальною та жарознижувальною дією. Настій з ягід допомагає боротися з хронічними запорами. Ягоди червоної смородини позитивно впливають на обмін речовин, сприяють виведенню холестерину. | ||
| + | |||
| + | Важливо, щоб ягоди були зрілими і без пошкоджень. У заморожених ягодах корисні властивості зберігаються. | ||
| + | |||
| + | Як згадувалося вище, з ягід готують маски і лосьйони для шкіри. Вони надають омолоджуючий, тонізуючий ефект, допомагають боротися з пігментними плямами. А маски для волосся, до складу яких входять ягоди червоної смородини, сприяють їх відновленню і доданню обсягу. | ||
| + | |||
| + | Сік з ягід надає загальнозміцнюючу і освіжаючу дію, добре втамовує спрагу. При простудних захворюваннях допомагає знизити підвищену температуру тіла завдяки потогінному ефекту. Використовується для припинення нудоти, покращує перистальтику кишечника, сприяє виведенню з організму сечокислих солей, володіє послаблюючими, сечогінними, жовчогінними, протизапальними, кровоспинними властивостями. Сік рекомендується пити при спастичних колітах і ентероколітах. Його використовують при гастритах із зниженою кислотністю – сік і ягоди підвищують кислотність шлункового соку. | ||
| + | |||
| + | Листя чагарнику використовують для приготування настоїв, які п’ють при гіповітамінозі. Настої застосовують як сечогінний і бактерицидний засіб при ниркових патологіях, циститі. На відміну від ягід і соку, листя смородини знижують кислотність шлункового соку. Тому настоянку з них можна приймати при виразковій хворобі шлунка, гастриті з підвищеною кислотністю. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 466. | ||
| + | Кущова рослина: порічки, аґрус - розпросторилася, розширилася, мішаючись з глухою і жалкою кропивою (Панас Мирний); | ||
| + | Соловей мій, соловеєчко, Та не літай поверх саду мого, Не сідай ти на смородині (пісня). | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0 | ||
Поточна версія на 15:40, 20 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Євірниці, порі́чки, сморо́дина, а́ґрус (Ribes) — рід листопадних, рідше вічнозелених чагарників з родини Аґрусових.
Серед поширених в Україні культурних видів, що мають господарче значення, смородиною здебільшого називають Ribes nigrum, порічками — Ribes rubrum (розрізняючи білі та червоні порічки), аґрусом — Ribes uva-crispa.
Ілюстрації
|
|
|
|
Морфологія поширення
Пагони гладенькі, рідше з колючками. Листки чергові, прості, часто опушені, інколи із залозами. Квітки в китицях, рідше в пучках чи поодинокі. Дво- або одностатеві. Плід — ягода. Близько 150 видів у холодному та помірному поясах Євразії, Північної та Південної Америки та Африки (гори Атлас).
Ростуть переважно в сирих лісах, вздовж річок і на болотах, багато видів — у горах.
Корисні властивості
У народній медицині застосовують плоди, сік і листя рослини.
годи і приготовлені з них страви сприяють підвищенню апетиту, покращують засвоєння тваринного білка і роботу шлунково-кишкового тракту. Володіють протизапальною та жарознижувальною дією. Настій з ягід допомагає боротися з хронічними запорами. Ягоди червоної смородини позитивно впливають на обмін речовин, сприяють виведенню холестерину.
Важливо, щоб ягоди були зрілими і без пошкоджень. У заморожених ягодах корисні властивості зберігаються.
Як згадувалося вище, з ягід готують маски і лосьйони для шкіри. Вони надають омолоджуючий, тонізуючий ефект, допомагають боротися з пігментними плямами. А маски для волосся, до складу яких входять ягоди червоної смородини, сприяють їх відновленню і доданню обсягу.
Сік з ягід надає загальнозміцнюючу і освіжаючу дію, добре втамовує спрагу. При простудних захворюваннях допомагає знизити підвищену температуру тіла завдяки потогінному ефекту. Використовується для припинення нудоти, покращує перистальтику кишечника, сприяє виведенню з організму сечокислих солей, володіє послаблюючими, сечогінними, жовчогінними, протизапальними, кровоспинними властивостями. Сік рекомендується пити при спастичних колітах і ентероколітах. Його використовують при гастритах із зниженою кислотністю – сік і ягоди підвищують кислотність шлункового соку.
Листя чагарнику використовують для приготування настоїв, які п’ють при гіповітамінозі. Настої застосовують як сечогінний і бактерицидний засіб при ниркових патологіях, циститі. На відміну від ягід і соку, листя смородини знижують кислотність шлункового соку. Тому настоянку з них можна приймати при виразковій хворобі шлунка, гастриті з підвищеною кислотністю.
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 466. Кущова рослина: порічки, аґрус - розпросторилася, розширилася, мішаючись з глухою і жалкою кропивою (Панас Мирний); Соловей мій, соловеєчко, Та не літай поверх саду мого, Не сідай ти на смородині (пісня).
Зовнішні посилання
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0
