Літечко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Літечко, -ка, с. Ум. отъ літо.

Сучасні словники

ЛІТЕЧКО, а, сер. 1. Пестл. до літко 1. Надворі літечко, ясно й тепло, як в усі; скрізь пташки щебечуть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 25); * Образно. — Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Любов Яновська, I, 1959, 332); * У порівняннях. Відлетів він [хороший настрій] у той день геть.., немов тепле літечко за безкрає море (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 135). 2. рідко. Пестл. до літо 2. Це були матері.. розкиданих долею по всіх фронтах синів, що від них ні вістоньки, ні чутки ось уже третє літечко (Олександр Довженко, I, 1958, 333). літечко - іменник, середній рід, неістота, II відміна.

Ліна Костенко

Марнували літечко, марнували.

А тепер осінні вже карнавали.
Душа задивиться в туман і марить обрисами літа.
Чи, може, це приснилось нам
купання в річці Геракліта?

Ілюстрації

Images.jpeg 00309479.jpg Е.jpeg Лето2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 530. http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=153403 http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_49.html

Зовнішні посилання