Наколочувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:52, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколотити, -лочу, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. Рудч. Ск. І. 183. Наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
