Наколочувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколотити, -лочу, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. Рудч. Ск. І. 183. Наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
