Мрійниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мрійниця, -ці, ж. Мечтательница. Желех.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Жіночий рід до мрійник. Та хто любить мріяти. —Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, — і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці (Степан Васильченко, II, 1959, 508); * Образно. Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі. Польова моя мрійнице.. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 98).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література