Фуяра
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:02, 19 листопада 2017; Aivytiuk.uk16 (обговорення • внесок)
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. Фуярка. Желех.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФУЯ́РА, и, жін., діал. Сопілка.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Фуяра, ри, ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. Фуярка. Желех.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
фуяра -и, ж., діал. Сопілка.
Ілюстрації
|
|
|
