Гаснути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:36, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Гаснути, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Шевч. 424. Гаснуть очі. Шевч. 224.
ІІ. Гаснути, -ну, -неш, гл. однокр. в. отъ гасати.
