Гаснути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І. Гаснути, -ну, -неш, гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Шевч. 424. Гаснуть очі. Шевч. 224.

ІІ. Гаснути, -ну, -неш, гл. однокр. в. отъ гасати.