Мимохідний

Мимохідний, -а, -е = Мимохідень. К. Псал. 187. Проходячи мимо кого-, чого-небудь; по дорозі. Арештант положив солом'яник на тапчані і мимохідь шепнув щось до діда, на що той лише кивнув головою (Іван Франко, VI, 1951, 179); — Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 337); Помітивши Ганну, Остапенко зачепив і її мимохідь. — Не спиться нашій матусі? Молода кров грає? І — пішов (Олесь Гончар, II, 1959, 265).

2. перен. Не зосереджуючись на чому-небудь; між іншим. — В степах Казахстану, доживаючи сто літ, — немовби між іншим, мимохідь каже Джамбул, — я сивий, мов сніг на хребтах Ала-Тау (Павло Тичина, III, 1957, 69); Воркує біля нього [Петрика] Василинка, а дорослим мимохідь каже, що мати пішла до церкви, а тато щойно вийняв два щільники і розрізає їх на шматки (Михайло Стельмах. 1. Проходячи мимо кого-, чого-небудь; по дорозі. Арештант положив солом'яник на тапчані і мимохідь шепнув щось до діда, на що той лише кивнув головою (Іван Франко, VI, 1951, 179); — Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 337); Помітивши Ганну, Остапенко зачепив і її мимохідь. — Не спиться нашій матусі? Молода кров грає? І — пішов (Олесь Гончар, II, 1959, 265).

2. перен. Не зосереджуючись на чому-небудь; між іншим. — В степах Казахстану, доживаючи сто літ, — немовби між іншим, мимохідь каже Джамбул, — я сивий, мов сніг на хребтах Ала-Тау (Павло Тичина, III, 1957, 69); Воркує біля нього [Петрика] Василинка, а дорослим мимохідь каже, що мати пішла до церкви, а тато щойно вийняв два щільники і розрізає їх на шматки (Михайло Стельмах, II, 1962, 246).