Набряклий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися бились. Мир. Пов. II. 99.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Дієпр. акт. мин. ч. до набря́кнути. З притиском витирає [Дем’ян Кізка] полами нового кожушка набряклі від застарілого ревматизму руки (Крот., Сини.., 1948, 40); Гриць витер рукавом набряклі від сліз очі й поринув у безрадісну задуму… (Добр., Ол. солдатики, 1961, 35); Над степом стояла темна, набрякла від вологи, важка хмара (Коп., Сусіди, 1955, 13).


2. у знач. прикм. Збільшений в об’ємі, розпухлий. На її шиї, на руках, неначе жаби, порозпинались чорні плями; набряклі жили кидалися — бились (Мирний, III, 1954, 118); Ольга побачила набрякле і синє обличчя (Галан, Гори.., 1956, 25); Він відчинив важкі набряклі двері і опинився в хижі (Скл., Святослав, 1959, 7).

Ілюстрації

x140px А.jpg Б.jpg

Відео


Іншими мовами

Китайською мовою - 肿

Англійською мовою- Swollen



Дивитися також

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BA

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 20.


Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%B9

http://sum.in.ua/s/nabrjaklyj

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%B9+%D1%86%D0%B5&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwisvaq8mdDXAhVMJJoKHat7BEAQ_AUICigB&biw=1242&bih=579