Ябедник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Ябедник, -ка, м. Ябедникъ. О. 1862. VIII. 21.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Я́БЕДНИК, а, чол., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. — Знаєте що, — зашавкотів він. — ..Треба дізнатись, хто писав жалобу... Коли справді Порох — тоді нічого й казати... Ябедник писав! Хто повірить ябедникові? (Панас Мирний, I, 1949, 387); Ось і Брикун якраз виходить з похилої старої хати. Одяг, постать, хода, — достойність! не впізнати колишнього першого ябедника і склочника (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 541).

Словник синонімів

ЯБЕДНИК

брехун, набреха, донощик, с наклепник, жм. ябеда

Українсько-англійський словник

ябедник 	talebearer

Ілюстрації

28778.jpg 13111616262487379 f0 0.jpg -L9xgC8-Bag.jpg Wranie.jpg

Медіа

Див. також

Ябеда

Джерела та література

Зовнішні посилання