Відмінності між версіями «Побріхувати»
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова 2024 року]] | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Версія за 14:21, 19 квітня 2024
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, нічого сього не було. Константиногр. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБРІХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Брехати трохи або час від часу. Якби її вчили брехать, то вона б і побріхувала (Номис, 1864, № 13060); З людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує... Мачуха така й сяка, вино п'є, в корчмі гуляє (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 264).
2. Гавкати не дуже голосно або час від часу. Тут і там сонно собаки побріхували (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 67).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 627.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Схожі слова https://wiki.kubg.edu.ua/Брехати
Джерела та література
https://sum.in.ua/s/pobrikhuvaty https://slovnyk.ua/index.php?swrd=побріхувати
