Відмінності між версіями «Зіркатий»
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова 2024 року]] | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Версія за 13:49, 19 квітня 2024
Зіркатий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Каменец. у. Зіркатий мак. = Зіркач. Желех.
Зміст
Словник української мови
ЗІРКАТИЙ, а, е, розм. 1. Променистий, сяючий (про очі). Нахилилася [Настуня] над ним і світить в його душу зіркатими очима (Речм., Весн. грози, 1961, 8).
2. Те саме, що зіркий. Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри.. Та зіркатий Проць люто витрясав їх звідти, витягав за руки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 180).
3. Пухирчастий (про тісто і т. ін.). Тісто добре підійшло, зіркате, аж пухкотіло і пахло хмелем (Чорн., Потік.., 1956, 8).
4. Прикрашений зіркою, зірками. Весело чохкаючи, попахкуючи білястим димком, шумливо підкотив зіркатий, радянський [потяг] (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 12).
5. З квітками, подібними формою до зірок. В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (Коцюб., І, 1955, 17).
Ілюстрації
|
|
|
|
