Відмінності між версіями «Забачати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забачати.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 10:37, 9 квітня 2023
Забачати-бачити що-небудь з якогось моменту; помічати.
Зміст
Сучасні словники
ЗАБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ЗАБАЧИТИ і ЗОБАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Бачити кого-, що-небудь з якогось моменту; помічати. Ой, як стали то [козаки] на собі кров християнську забачати, То стали землю турецькую.. Клясти-проклинати (Українські народні думи.., 1955, 13); Стираючи порох зі столу, зобачив [Андрій] на ньому кілька мідяків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446); День гасне потроху, кругом вечоріє.. Забачивши матір, біжить і радів Назустріч дитинонька мила (Павло Грабовський, I, 1959, 590); Аероплан робив над селом круги, спускався все нижче й нижче, сідав над майданом. Вже можна було забачити людей на ньому (Степан Васильченко, II, 1959, 244).
Ілюстрації
|
|
