Відмінності між версіями «Пеня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пеня́, -ні́, '''''ж. ''Вид неустойки, штрафна санкція за невиконання в строк або несвоєчасне виконання встановлених законом або договором зобов'язань, нараховується у відсотках від обумовленої в договорі суми за кожен прострочений день. | '''Пеня́, -ні́, '''''ж. ''Вид неустойки, штрафна санкція за невиконання в строк або несвоєчасне виконання встановлених законом або договором зобов'язань, нараховується у відсотках від обумовленої в договорі суми за кожен прострочений день. | ||
| − | == | + | ==Етимологія== |
| − | + | Відбувається від: пеня «штраф», пеня «докір», півд., Нарікати, вже ін-рос. пеня, грам. 1392 г. (Напьерскій 87); см. Котошихин 94 і сл .; укр. пеня «біда». Возм., Через польськ. реnа «штраф» з лат. роеnа «покарання» від грец. ποινή (див. ціна); пор. Мi. ЕW 238; Христіані 17; У граф. II, 37. З лат. також запозичує. нов.-в.-н. Реin «мука, катування», двн рînа; см. Клюге-Гетце 436. Чи прав Іллінський (РФВ 57, 408). припускаючи ісконнослав. походження. | |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 10:38, 17 листопада 2019
Пеня́, -ні́, ж. Вид неустойки, штрафна санкція за невиконання в строк або несвоєчасне виконання встановлених законом або договором зобов'язань, нараховується у відсотках від обумовленої в договорі суми за кожен прострочений день.
Етимологія
Відбувається від: пеня «штраф», пеня «докір», півд., Нарікати, вже ін-рос. пеня, грам. 1392 г. (Напьерскій 87); см. Котошихин 94 і сл .; укр. пеня «біда». Возм., Через польськ. реnа «штраф» з лат. роеnа «покарання» від грец. ποινή (див. ціна); пор. Мi. ЕW 238; Христіані 17; У граф. II, 37. З лат. також запозичує. нов.-в.-н. Реin «мука, катування», двн рînа; см. Клюге-Гетце 436. Чи прав Іллінський (РФВ 57, 408). припускаючи ісконнослав. походження.
Ілюстрації
|
|
|
|
